ПСИХОЛОГІЧНА РОЗМАЛЬОВКА

Більшість батьків час від часу порівнюють свою дитину з іншими. Іноді навіть не усвідомлюючи, які наслідки це може принести.

І найстрашніше, що батьки роблять це з любові – щоб змотивувати, підштовхнути, щоб показати, що якщо постаратися, то все можливо.

Але психологія працює інакше.

Що насправді чує дитина:

Коли ви кажете: "Дивись, як Оля добре малює" — дитина чує: "Ти малюєш недостатньо добре".

Коли ви кажете: "Чому ти не можеш бути організованим, як твій брат?" — дитина чує: "Він кращий за тебе".

Коли ви кажете: "У Марка одні дванадцятки" — дитина чує: "Твоя цінність залежить від оцінок".

Порівняння руйнують самооцінку. Дитина починає оцінювати себе через призму інших. Вона перестає бачити свою унікальність і концентрується на тому, чого їй "бракує".

Порівняння вбивають мотивацію. Замість "я хочу це вивчити, бо мені цікаво" з'являється "я мушу, бо інакше я гірший". Це шлях до вигорання, а не до успіху.

Порівняння формують токсичний перфекціонізм. "Якщо я не найкращий/а — я невдаха". Ця настанова залишається на все життя і породжує тривожність, депресію, синдром самозванця.

Що робити замість порівнянь:

Порівнюйте з минулим досвідом дитини

"Минулого місяця ти ледве дочитував сторінку, а зараз уже читаєш цілі розділи! Бачиш свій прогрес?"

Фокусуйтеся на зусиллях, а не на результаті

Замість "Ти найкращий/а!" → "Я бачу, скільки ти старався/лась, і це вражає"

Говоріть про почуття, а не про оцінки

"Я помітила/в, що тобі важко дається математика. Що ти відчуваєш? Як я можу допомогти?"

Цініть процес, а не тільки досягнення

"Мені подобається, як ти не здався/лась, коли було складно"

Зрозуміло, що своїми настановами ви хочете допомогти, але іноді найкраща допомога — це побачити дитину такою, якою вона є. Гідну любові просто за те, що вона є.

ДЖЕРЕЛО https://www.facebook.com/childhotline.ukraine?locale=ru_RU