Рано чи пізно діти починають віддалятися: замикають двері в кімнату, самі вирішують, з ким дружити, переїжджають в інше місто, рідше дзвонять. Це не «невдячність» чи образа, а сепарація – психологічний процес дорослішання. Він дуже важливий, і часто болісний, бо змінюється не лише дитина, а й ролі батьків у її житті.
Важливо пам’ятати: сепарація – це не розрив, а перехід у нову форму стосунків, у якій менше контролю та більше довіри.
Ділимося порадами, як батькам підтримати себе в цей важливий період
